анотація Гаврилова

Народилася 12 листопада 1948 року в селі Уланів Уланівського району (Хмільницького) Вінницької області.
В 1966 році закінчила Тульчинську середню школу-інтернат.
В 1970 році вступила до Київського державного університету ім.. Т. Шевченка, який закінчила в 1977 за спеціальністю – історія. Трудову діяльність розпочала у школі №1 м. Хмільник.
З 1974 року по 2005 рік працювала в м.Норильськ (Росія) вчителем історії. З 2005 року проживає в с. Уланів.
Отримала високі звання:
– «Вчитель – методист»;
– «Відмінник освіти»;
– «Заслужений вчитель Російської Федерації».
Друкувалася в місцевій газеті «Заполярна правда», вела програми на місцевому телебаченні, очолювала гімназичну команду КВВ.
Витоки душевного багатства Світлани Едуардівни – у батьківській хаті, з якої винесла, щастя – це добро, співчуття, щедрість, котрих не розплескати, це вічні цінності на всі часи, яких не сховаєш. Попри випробування – щаслива, бо має гарну родину: чоловіка, двох синів, вірних друзів, а ще велику батьківщину – Україну.
У світ вийшло 10 книг нашої землячки:
• «Додому хочеться, додому» 2013р.
• «Вірші мої – душа моя розп’ята» частина №1. 2013р.
• «Вірші мої – душа моя розп’ята» частина №2. 2013р.
• «До твоєї долі доторкнутись» 2014р.
• «Роки розсипались по вітру стиглим житом» 2014р.
• «Вишивала мати на життя сорочку» 2015р.
• «Плине швидко так ріка життя» 2015р.
• «І дай вам Бог» 2016р.
• «Надвечір’я» 2016р.
• «Під Музику дощу день розімкнув свої крила» 2017р.
В цих книгах вона пише про все, що турбує щиро і відверто, звертається до болючих тем сьогодення. Образ матері – України у її поезіях непомітно переходить в образ земної жінки – матері, а образ хлібного поля символізує долю людську, таку тремтливу і довірливу.
А ще Світлана Едуардівна володіє даром, який робить її ближчою до людей, – це пісня. На її вірші написано вже більше 20-ти пісень, автором музики якої являється місцевий композитор Андрій Бохнюк. Поетеса – активна учасниця жіночого вокального колективу «Подільські роси» та хору «Вечірні зорі», які працюють при Уланівському сільському Будинку культури, а також являється керівником літературно – мистецького об’єднання «Світоч», до якого входять учні місцевої школи. Члени літературного об’єднання «Світоч» часто виступають з поезіями в школах району та районного Будинку культури.
Цю мудру жінку завжди боляче ранять слова «черствість» і «байдужість». Тому ніколи не стоїть осторонь чужого горя, завжди приходить на допомогу, що знаходить свій відгук у серцях людей.
Вона являється позаштатним кореспондентом районної газети «Життєві обрії» в рубриці «Люди і долі», за що була відзначена подяками районної адміністрації та депутатом Верховної Ради Юрчишиним Пером Васильовичем.
Вірші – сповіді – так можна сказати про її поетичний світ. Адже у них найшли свої витоки трагічні сторінки нашого минулого: Голодомор, Велика Вітчизняна війна, краса природи рідного краю, кохання, проблеми сучасної України, роздуми про людське буття.

Повернутися Н А З А Д